блокфлейта

Значення

1. (Мистецтво) –

   Духовий дерев’яний музичний інструмент з прямим корпусом, який має свистковий пристрій (лабіум) та вісім ігрових отворів (сім зверху та один знизу), що належить до групи рекордерів.

2. (Мистецтво) –

   Поперечна флейта, що використовується в аматорській та навчальній практиці, а також у виконанні музики епохи Відродження та бароко.

Правопис та відмінювання