Словник Української Мови
Буква
1. Зшиті або скріплені разом аркуші паперу, зазвичай у палітурці, призначені для записів, заміток або креслень.
2. Невелика книжечка або зошит з чистими сторінками, часто зі спіраллю або іншим видом кріплення, що використовується для оперативних записів.
3. (У комп’ютерній термінології) портативний персональний комп’ютер, ноутбук (розмовне, застаріле або кальковане вживання).
Приклад 1:
Невеличкий блокнот у зеленій обкладинці періоду 60-х. Що в ньому?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Наслідком обслідування Респондентових речей мені вдалося запопасти його (Респондента) записник — на перший погляд, звичайний блокнот кишенькового формату в палітурці, обтягнутій темно-брунатним замінником шкіри, папір усередині пігментовано під перґамент, на палітурці надпис «Diary» (золоте тиснення). Записи Респондента сягають приблизно половини нотатника.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Ще взимку, пiд час того перелету, у Франкфуртi, де сидiла скулившись пiд стiною й шпарко строчила в блокнот, невидимим болем спливаючи, — перехожi парубоцькi ватаги цiкаво перечiпалися об неї, пригальмовуючи на ходу: “Hi, girl! “, ще пiвроку тому, в Кем‑брiджi, за нею упадав суперхлопчище, красень i атлет, шiсть футiв два дюйми, i в плечах стiльки ж, ласкавий як заїнько, з шкiрою наче смуглявий шовк i чистим запахом здорового молодого мужчини, ах який з нього мав бути коханець — гризи тепер собi кiсточки, гризи!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”