блоковість

[blokoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Властивість або стан, що характеризується об’єднанням у блоки, групи, коаліції; наявність блоків, їхня структура та взаємодія.

  2. (Політологія) –

    У політиці та суспільствознавстві — організаційна структура, за якої політичні сили, держави чи інші суб’єкти об’єднуються у постійні або тимчасові союзи (блоки) для досягнення спільних цілей; система, заснована на такому поділі.

  3. (Техніка) –

    У військовій справі — принцип організації військ або техніки, що передбачає їхнє компонування з окремих уніфікованих блоків (модулів).

  4. (Архітектура) –

    У архітектурі та будівництві — характеристика забудови, що складається з окремих комплексів (блоків), або принцип компоновки будівлі з типових секцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блоковість, р. блоковості, д. блоковості, з. блоковість, о. блоковістю, м. блоковості, к. блоковосте

Більше записів