Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “блазнювати”; несерйозна, дитяча поведінка, пустування, жартування, часто з метою розважити оточуючих.
2. (У переносному значенні) Легковажне, негідне ставлення до чогось серйозного, поводження з чимось як з дрібницею; зухвалість, нахабство в діях або словах.
Приклад 1:
Однак кадри оминання тріщин в асфальті замутнюють клінічну чистоту картини, демонструючи недоречний зразок невротичного блазнювання. Набагато ціліснішими видаються Ніколсонові персонажі з «Польоту на гніздом зозулі» та «Сяйва», однак у загальному пафосі цих стрічок психопатія — ужиткова й побічна лінія основного месиджу.
— Невідомий автор