Словник Української Мови
Буква
1. Кримінальний жаргон, спеціальна лексика, що вживається злочинцями для непорозуміння з оточуючими; арго.
2. Зв’язки, знайомства, що дають можливість отримати якісь переваги, послуги або уникнути неприємностей, обійшовши встановлені правила; протекція.
3. (заст.) Документ, що посвідчує особу або надає певні права (наприклад, у злодійському середовищі).
Приклад 1:
Якою ж бузувірською, нелюдською технологією нейролінгвістичного програмування треба було володіти, щоби переконати цих нещасних ганяти по магазинах і базах, шукати блат, давати хабарі, аби лиш дістати шпалери з імітацією цегли та позаклеювати ними стіни, ще донедавна майже цілком цегляні по-справжньому. Годі й казати, що після такого, з дозволу сказати, євроремонту (тоді й слова такого не було) психіка пересічної радянської людини, — по короткотривалій ейфорії з нагоди здобуття дефіциту, — запала в глибоку й затяжну депресію.
— Невідомий автор