бластуляція

[blɑstuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Стадія ембріонального розвитку багатоклітинних тварин, що настає після дроблення й полягає в утворенні бластули — зародка у вигляді одношарової порожнистої кулі зі стінкою з одного шару клітин (бластодерми) та внутрішньої порожнини (бластоцелю).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бластуляція, р. бластуляції, д. бластуляції, з. бластуляцію, о. бластуляцією, м. бластуляції, к. бластуляціє

Більше записів