бланк

[blɑnk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Друкований або віддрукований на комп’ютері листок паперу з відведеними місцями (графами, рядками) для заповнення певними відомостями, що має зазвичай встановлену форму та реквізити.

  2. (Юриспруденція) –

    Стандартний формуляр документа (анкети, довідки, заяви тощо), який містить постійну інформацію про організацію, установу або особу та призначений для подальшого заповнення.

  3. (Психологія) –

    (у переносному значенні) Людина, яка не має індивідуальних рис, внутрішнього змісту; безлика особа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бланк, р. бланка, д. бланкові, з. бланк, о. бланком, м. бланкові, к. бланку

Більше записів