бланк-ваучер

[blɑnk-ʋɑut͡ʃɛr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Стандартизований документ установленої форми, що підтверджує право на отримання певної послуги (наприклад, харчування, проживання, проїзду) або товару, а також слугує для обліку та контролю за їх наданням.

  2. (Економіка) –

    Збірний платіжний, обліковий або розпорядчий документ, що поєднує властивості ваучера (ордера) та звітного бланку, часто використовується в готелівництві, туризмі та корпоративній сфері.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бланк-ваучер, р. бланка-ваучера, д. бланкові-ваучерові, з. бланк-ваучер, о. бланком-ваучером, м. бланкові-ваучері, к. бланку-ваучере

Більше записів