бланкетка

[blɑnkɛtkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Розмовна назва бланка для заповнення, зокрема документа установленого зразка (наприклад, анкети, довідки, квитанції).

  2. (Техніка) –

    У канцелярській практиці — порожній друкований бланк, призначений для внесення певних відомостей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бланкетка, р. бланкетки, д. бланкетці, з. бланкетку, о. бланкеткою, м. бланкетці, к. бланкетко

Більше записів