бламайка

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевій топоніміці — народна назва невеликих географічних об’єктів (наприклад, урочищ, полів або горбів), можливо, пов’язана з особою-носителем такого прізвища або з іншим власним ім’ям.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |