благовіст

[blɑɦoʋist] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У православ’ї та греко-католицизмі — особливий спосіб дзвонити в церковні дзвони перед початком богослужіння, що полягає у ритмічних ударах у один найбільший дзвін (або кілька дзвонів по черзі) для скликання вірян на молитву.

  2. (Релігія) –

    Сам цей урочистий, молитовний дзвін великого церковного дзвону, який лунає перед початком богослужіння, особливо перед недільними та святковими службами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. благовіст, р. благовісту, д. благовістові, з. благовіст, о. благовістом, м. благовісті, к. благовісте

Більше записів