благовісниця

[blɑɦoʋisnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка, яка приносить добру звістку, сповіщає про радісну подію; повідомниця добрих новин.

  2. (Релігія) –

    (реліг.) Назва ікони Пресвятої Богородиці, що символізує Благу Вістку (Благовіщення).

  3. (Література) –

    (перен., заст.) Поезія, література, мистецтво або їхня представниця, що несе високі ідеали, просвітницькі або гуманістичні ідеї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. благовісниця, р. благовісниці, д. благовісниці, з. благовісницю, о. благовісницею, м. благовісниці, к. благовіснице

Більше записів