благовіститель

1. Той, хто поширює благу вістку, добрі звістки; проповідник християнського вчення, Євангелія.

2. У християнстві: одна з епітетних назв апостолів, зокрема чотирьох євангелістів (Матвія, Марка, Луки та Івана), які принесли світу Благу Вістку (Євангеліє).

Приклади:

Відсутні