благотворець

1. Людина, яка займається благодійною діяльністю, надає безкоризнену матеріальну або іншу допомогу потребуючим, закладам, організаціям; добродійник, меценат.

2. (застаріле) Той, хто робить добро, сприяє добробуту когось; покровитель, заступник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |