1. Присл. до авторитетний 1; з авторитетом, владно, упевнено. Говорити авторитетно.
2. Присл. до авторитетний 2; з посиланням на визнане джерело, на думку фахівців. Авторитетно засвідчити факт.
авторитетно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Tо βεδρоν буде по-книжному, а τо βεδρоν — по-хохлацькому, — знов авторитетно пояснив Андропуло своєю влучною термінологією та й попрощався з новими сусідами. Всі зачали розходитися.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Тільки ж професорові ставало тепер чимраз важче вислухувати всі оті, що авторитетно вимовлялись, Володимирові думки та заяви. Бо, відколи Володимир почув професорову сповідь і самобичування, він почав трактувати його трошки звисока та й не дуже вже церемонився підносити йому такі свої погляди, проти яких у того протестувала вся його природа.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Тодi один незграбний хохол авторитетно заявив: — Це паходной Ленiн… — Да руки порепанi. …А за вiкном стояла туга, i звисала туга з дроту, що йшов, вiдходив за стовпами невiдомо куди.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |