Словник Української Мови
Буква
1. Фізична сутичка між двома або кількома особами, що супроводжується взаємними ударами, штовханиною, боротьбою; драка.
2. Розм. Жвава, емоційна суперечка, гостра словесна сутичка; перепалка, лайка.
3. Заст. Битва, бій, збройне зіткнення в ході війни.
Приклад 1:
Та що та бійка? Переплакав Максим – та й знову за своє… Душа його прохала волі; молоді сили – простору.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
I ось там, Гєрич, справді була бійка.
— Тютюнник Григорій, “Вир”