бійка

[bijkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Фізична сутичка між двома або кількома особами, що супроводжується взаємними ударами, штовханиною, боротьбою; драка.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Жвава, емоційна суперечка, гостра словесна сутичка; перепалка, лайка.

  3. (Історія) –

    Заст. Битва, бій, збройне зіткнення в ході війни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бійка, р. бійки, д. бійці, з. бійку, о. бійкою, м. бійці, к. бійко

Більше записів