Словник Української Мови
Буква
1. Збройне зіткнення, сутичка між двома або більше сторонами; битва, бойові дії.
2. Поединок, рукопашна сутичка між двома особами, часто за правилами (наприклад, у спорті).
3. Масове ушкодження або руйнування чогось, розбиття на частини (наприклад, посуду, скла).
4. Процес вбивства тварини для отримання м’яса; забій.
5. Робочий процес, цикл у деяких механізмах або пристроях (наприклад, у годиннику).
6. Розм. Енергійна, жвава діяльність; метушня, клопіт.
Приклад 1:
Натомість — вічний бій за свої людські права, за свою людську гідність, вічне самоспалення. Щоб вижити, катастрофічно бракувало кисню… Вже остання лопнула струна, вкрай напнута сподіванням.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
На него па- деть, да на него• паде т жре- біи и3 на когw2 жрe- бій падeт8, 22. того ѕарэ- жемъ на требу бо г0мъ нашимъ. того за рѣ жемъ на требу бо- гомь нашимь” того зарэ- жемы бм7ъ.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
X. Бій амазонок — Вперед!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”