бітник

1. Представник літературно-мистецького та молодіжного руху (біт-руху), що виник у США в 1950-х роках серед творчої інтелігенції як протест проти конформізму та традиційних цінностей буржуазного суспільства, що характеризувався соціальним нонконформізмом, експериментами зі свідомістю, інтересом до східних релігій та вільними формами творчості.

2. Послідовник або прихильник ідей та способу життя біт-покоління, який часто демонструє маргінальну поведінку, ігнорує суспільні умовності та прагне духовного визволення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |