Значення
- (Історія) –
Власна назва: історична назва території на півдні Київської Русі, розташованої між річками Рось і Стугна, яка в XI–XIII століттях захищала південні кордони держави від кочових народів (печенігів, половців).
- (Історія) –
Власна назва: система оборонних укріплень (фортець, валів, ровів, частоколів) та військово-адміністративна організація на цій території, призначена для охорони кордонів.
- (Історія) –
Загальний термін: військова служба на заселеній воїнами-колоністами прикордонній території з обов’язком її захисту; прикордонна служба у давньоруський період.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бітництво, р. бітництва, д. бітництву, з. бітництво, о. бітництвом, м. бітництві, к. бітництво