Древослів

Словник Української Мови

бісмутид

[bismutɪd] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічна сполука бісмуту з іншим елементом, де бісмут виступає більш електропозитивним компонентом (наприклад, бісмутид магнію Mg₃Bi₂).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бісмутид, р. бісмутиду, д. бісмутидові, з. бісмутид, о. бісмутидом, м. бісмутиді, к. бісмутиде

Більше записів