бісмутизм

[bismutɪzm] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    (медичний термін) Хронічне отруєння бісмутом, що виникає при тривалому застосуванні лікарських препаратів, що його містять; характеризується ураженням нирок, слизових оболонок та нервової системи.

  2. (Хімія) –

    (хімічний термін) Властивість деяких сполук бісмуту утворювати при їх розчиненні в кислотах колоїдні розчини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бісмутизм, р. бісмутизму, д. бісмутизмові, з. бісмутизм, о. бісмутизмом, м. бісмутизмі, к. бісмутизме

Більше записів