біоакустика

1. Наукова дисципліна на стику біології та акустики, що вивчає звукову активність живих організмів (тварин, рослин), механізми їх звукоутворення та сприйняття, а також біологічну роль звуків у їхньому житті.

2. Практична галузь знань, що застосовує акустичні методи для дослідження біологічних об’єктів і процесів, зокрема для моніторингу видового різноманіття, поведінки тварин або діагностики стану організмів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |