Значення
- (Біологія) –
(у екології та токсикології) Поступове накопичення стійких хімічних речовин (наприклад, пестицидів, важких металів) в живому організмі протягом життя, що відбувається, коли швидкість надходження або утворення речовини перевищує швидкість її розкладу та виведення.
- (Біологія) –
(у біології) Процес накопичення живою клітиною або тканиною будь-яких речовин (поживних, енергетичних) у резервних формах для подальшого використання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біоакумуляція, р. біоакумуляції, д. біоакумуляції, з. біоакумуляцію, о. біоакумуляцією, м. біоакумуляції, к. біоакумуляціє