бімоноплан

1. (авіац.) Літак, що має дві пари крил, розташованих одна над одною, з невеликим зазором між ними; різновид біплана.

2. (іст., авіац.) Конструкція літака, розроблена Ігорем Сікорським, у якій нижнє крило було значно коротшим за верхнє, що надавало зовнішню схожість з монопланом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |