біморф

1. У лінгвістиці: морф, який належить до двох різних морфем одночасно, тобто мовна одиниця, що реалізує (втілює) у конкретній формі слова значення двох морфем (наприклад, закінчення -у в українському слові “стіл-у” одночасно виражає значення родового відмінка і однини).

2. У біології (рідше): організм, який протягом життєвого циклу існує у двох різних структурних формах (морфах); дві форми одного виду, що істотно відрізняються будовою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |