бімомент

Значення

1. (Техніка) –

   У будівельній механіці та теорії пружності — міра інтенсивності просторового кручення тонкостінного стержня, що характеризує депланацію (викривлення) поперечного перерізу під дією зовнішніх навантажень; внутрішній силовий фактор, який виникає при обмеженому крученні.

2. (Фізика) –

   У математиці та теоретичній механіці — величина, що є узагальненням поняття моменту сили, добуток двох моментів або момент від моменту, що використовується в теорії вигину-кручення тонкостінних конструкцій.

Правопис та відмінювання