білотурка

[biloturkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідка сортова пшениця з білим зерном, що традиційно вирощувалася в Україні; також зерно цієї пшениці.

  2. (Ботаніка) –

    Назва старовинного українського сорту яблук з плодами середнього розміру, світло-жовтого (майже білого) кольору.

  3. (Історія) –

    (заст.) Жінка або дівчина з Волині, яка носить традиційний білий стрій (на відміну від одягу з кольоровою вишивкою в інших регіонах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білотурка, р. білотурки, д. білотурці, з. білотурку, о. білотуркою, м. білотурці, к. білотурко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів