білотурка

1. Рідка сортова пшениця з білим зерном, що традиційно вирощувалася в Україні; також зерно цієї пшениці.

2. Назва старовинного українського сорту яблук з плодами середнього розміру, світло-жовтого (майже білого) кольору.

3. (заст.) Жінка або дівчина з Волині, яка носить традиційний білий стрій (на відміну від одягу з кольоровою вишивкою в інших регіонах).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |