Древослів

Словник Української Мови

білотка

[bilotkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  2. (Техніка) –

    (заст.) Тканина білого кольору, особливо тонка та якісна (наприклад, білий оксамит, атлас); біла тканина взагалі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білотка, р. білотки, д. білотці, з. білотку, о. білоткою, м. білотці, к. білотко

Більше записів