білотал

1. Рослина родини вербових, кущ або невелике дерево з гнучкими пагонами, які мають характерний білуватий відтінок; верба біла (Salix alba).

2. Місцевість, зарості, де переважно росте ця рослина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |