Власна назва, що позначає якість або стан абсолютної, ідеальної білизни, подібної до чистоти снігу; сніжнобілість.
У літературному та художньому контексті — символічне позначення незайманої чистоти, непорочності, ясності.
білосніжність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |