біхевіорема

[bixɛʋiorɛmɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    У теорії поведінки (біхевіоризмі) — гіпотетична одиниця аналізу поведінки, що розглядається як аналог фонеми в лінгвістиці; елементарна, неподільна поведінкова послідовність, що має сигнальне значення.

  2. (Біологія) –

    У соціобіології — фундаментальна, генетично обумовлена одиниця поведінки, що є складовою частиною поведінкового репертуару виду та може бути предметом природного відбору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біхевіорема, р. біхевіореми, д. біхевіоремі, з. біхевіорему, о. біхевіоремою, м. біхевіоремі, к. біхевіоремо

Більше записів