біхарактеристика

[bixɑrɑktɛrɪstɪkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці, зокрема в теорії диференціальних рівнянь з частинними похідними: крива в просторі, яка є перетином характеристичних поверхонь для заданого рівняння другого порядку.

  2. (Фізика) –

    У фізиці: траєкторія розповсюдження сингулярності або розриву розв’язку гіперболічного диференціального рівняння з частинними похідними, що описує певний процес.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біхарактеристика, р. біхарактеристики, д. біхарактеристиці, з. біхарактеристику, о. біхарактеристикою, м. біхарактеристиці, к. біхарактеристико

Більше записів