біфокальність

1. Оптична властивість лінз, зокрема окулярів, що мають дві різні оптичні сили для корекції зору на різних відстанях (зазвичай для далі та близько).

2. У переносному значенні — здатність сприймати, аналізувати явище або ситуацію одночасно з двох різних, часто протилежних, точок зору або перспектив.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |