біфон

1. (від фр. bifteck — «біфштекс») Застаріла назва біфштекса — смаженого шматка яловичини, зазвичай з товстого краю, приготованого без додавання соусів.

2. (від фр. bifteck) У переносному значенні, вживане у фразеологізмі «зробити з когось біфон» — жорстоко побити, покалічити людину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |