біфеніл

[bifɛnil] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна сполука, що складається з двох бензольних кілець, з’єднаних між собою одинарним зв’язком; застосовується як теплоносій, проміжний продукт у синтезі барвників, полімерів та інших речовин.

  2. (Хімія) –

    (у множині, “біфеніли”) Група хімічних сполук, похідних біфенілу, зокрема поліхлоровані біфеніли (ПХБ) — токсичні стійкі органічні забруднювачі, використання яких нині обмежено.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біфеніл, р. біфенілу, д. біфенілові, з. біфеніл, о. біфенілом, м. біфенілі, к. біфеніле

Більше записів