бідага

[bidɑɦɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (розм., заст.) Бідолаха, нещасна людина; той, хто перебуває в скрутному становищі або викликає співчуття.

  2. (Лінгвістика) –

    (рідк.) Вживається як звертання до людини, часто з відтінком жалібності або зневаги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідага, р. бідаги, д. бідазі, з. бідагу, о. бідагою, м. бідазі, к. бідаго

Більше записів