Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням прикметника “беззв’язковий”; відсутність логічного зв’язку, послідовності між частинами висловлювання, думками або подіями; непослідовність, нелогічність.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: характеристика тексту або мовлення, в якому порушено структурні або семантичні зв’язки між його елементами, що ускладнює або робить неможливим його сприйняття як цілісного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззв'язковість, р. беззв'язковості, д. беззв'язковості, з. беззв'язковість, о. беззв'язковістю, м. беззв'язковості, к. беззв'язковосте