беззв’язковість

1. Властивість за значенням прикметника “беззв’язковий”; відсутність логічного зв’язку, послідовності між частинами висловлювання, думками або подіями; непослідовність, нелогічність.

2. У лінгвістиці: характеристика тексту або мовлення, в якому порушено структурні або семантичні зв’язки між його елементами, що ускладнює або робить неможливим його сприйняття як цілісного.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |