беззбройність

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Відсутність зброї, стан, коли особа, група людей або територія не має озброєння; беззброїсть.

2. (Юриспруденція) –

   (У міжнародному праві) Стан, за якого держава або територія позбавлена права мати власні збройні сили, військові укріплення, виробляти або імпортувати зброю та військову техніку, часто в результаті міжнародної угоди або поразки у війні.

3. (Психологія) –

   (Переносно) Неспроможність чи небажання захищатися, опиратися; беззахисність, безпорадність.

Правопис та відмінювання