drevosliv.com

Словник Української

беззвучний

Буква

1. Який не супроводжується звуками, не видає звуків; тихий, безшумний.

2. У фонетиці: такий, що утворюється без участі голосу (про приголосні звуки).

Приклади:

Приклад 1:
Вже ешелони розійшлись, а той беззвучний мефісто­фельський сміх стояв, як привид у фантазії вимученої, невиспаної людини, як мара в чорній безодні ночі. Хтось з’їхав з глузду в цій країні.
— Невідомий автор

More posts