беззв'язковий
[bɛzzʋ'jɑzkoʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Такий, що не має зв’язки (сполучного звука) між основами у складних словах; утворений без сполучного голосного (інтерфікса).
- (Біологія) –
(біол., мед.) Такий, що не має зв’язок (анатомічних структур, що з’єднують органи або частини тіла); позбавлений зв’язкових тканин або волокон.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззв'язковий, р. беззв'язкового, д. беззв'язковому, з. беззв'язкового, о. беззв'язковим, м. беззв'язковім