1. Який не має на собі провини, не винний у чомусь; невинний.
2. Який не завдав і не може завдати нікому шкоди, зла; безневинний.
3. Позбавлений чогось поганого, неприємного; чистий, невинний (про почуття, наміри тощо).
безвинний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тетеря Та на ту згоду: Татари й чернь бажають Польщу всю Розграбити… Богдан Я йду давить сваволю Напасників — магната і ксьондза, А не знищать безвинний люд і круля, Обраного по нашій волі… Тетеря Так… А є з старшин, що за розбої раді… Богдан Не зігнуть, ні! Цупкий удавсь Богдан! — Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |