безвинний
[bɛzʋɪnnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Який не має на собі провини, не винний у чомусь; невинний.
- (Лінгвістика) –
Який не завдав і не може завдати нікому шкоди, зла; безневинний.
- (Психологія) –
Позбавлений чогось поганого, неприємного; чистий, невинний (про почуття, наміри тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвинний, р. безвинного, д. безвинному, з. безвинного, о. безвинним, м. безвиннім