безвимірний
[bɛzʋɪmirnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Фізика) –
Який не має вимірів, не піддається вимірюванню; невимірний, неосяжний.
- (Лінгвістика) –
Перен. Надзвичайно великий, величезний за своїми масштабами, значенням або силою; неосяжний, безмежний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвимірний, р. безвимірного, д. безвимірному, з. безвимірного, о. безвимірним, м. безвимірнім