1. Чоловік або хлопець, у якого немає вусів (зазвичай про молодого або такого, що не має волосся над верхньою губою).
2. Рослина, що не має вусів (органів повзучості), зокрема про сорт огірків або кавунів.
безус
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Артиш, Р. М. Безус, В.В.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |