безус

[bɛzus] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Чоловік або хлопець, у якого немає вусів (зазвичай про молодого або такого, що не має волосся над верхньою губою).

  2. (Ботаніка) –

    Рослина, що не має вусів (органів повзучості), зокрема про сорт огірків або кавунів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безус, р. безуса, д. безусові, з. безуса, о. безусом, м. безусі, к. безусе

Більше записів