безуряддя

[bɛzurjɑddjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва історичного періоду в Україні (1657–1687 роки), коли після смерті Богдана Хмельницького відбувалася боротьба за гетьманську владу, що супроводжувалася громадянською війною, внутрішньою нестабільністю та зовнішнім втручанням сусідніх держав.

  2. (Соціологія) –

    (у переносному значенні) Стан безвладдя, хаосу, розладу в управлінні або організації чого-небудь; анархія, безлад.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безуряддя, р. безуряддя, д. безуряддю, з. безуряддя, о. безуряддям, м. безурядді, к. безуряддя

Більше записів