безусадковість

[bɛzusɑdkoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість матеріалів (особливо бетону, розчинів, металевих сплавів) не змінювати свій об’єм або змінювати його мінімально під час твердіння, охолодження або експлуатації, що виключає утворення небажаних зазорів, тріщин чи деформацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безусадковість, р. безусадковості, д. безусадковості, з. безусадковість, о. безусадковістю, м. безусадковості, к. безусадковосте

Більше записів