безторжя

[bɛztorʒjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва періоду в Київській Русі (XII–XIV ст.), коли через внутрішні міжусобиці та зовнішню загрозу припинялася торгівля по Дніпровському шляху «із варяг у греки», що вело до економічного занепаду.

  2. (Економіка) –

    Переносно — стан глибокого економічного застою, кризи, коли практично припиняються торговельні операції та господарська діяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безторжя, р. безторжя, д. безторжю, з. безторжя, о. безторжям, м. безторжі, к. безторжя

Більше записів