Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “безтолковий”; відсутність розуму, кмітливості, глупуватість, нерозумність.
- (Лінгвістика) –
Недоцільна, безглузда дія або вчинок; нісенітниця, безглуздя.
- (Лінгвістика) –
Розм. Непорядність, безлад, хаотичність у веденні справ або організації чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безтолковість, р. безтолковості, д. безтолковості, з. безтолковість, о. безтолковістю, м. безтолковості, к. безтолковосте