безтолковість

1. Властивість за значенням прикметника “безтолковий”; відсутність розуму, кмітливості, глупуватість, нерозумність.

2. Недоцільна, безглузда дія або вчинок; нісенітниця, безглуздя.

3. Розм. Непорядність, безлад, хаотичність у веденні справ або організації чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |