безточковість

[bɛztot͡ʃkoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість чи стан, коли щось не має точок або позначок у вигляді крапок; відсутність точок.

  2. (Лінгвістика) –

    У поліграфії та лінгвістиці: характеристика шрифту, знаку чи тексту, що виконаний без використання крапок (наприклад, літера “і” без крапки).

  3. (Техніка) –

    У техніці та матеріалознавстві: характеристика поверхні, покриття чи матеріалу, що не має видимих точкових дефектів, вкраплень або плям.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безточковість, р. безточковості, д. безточковості, з. безточковість, о. безточковістю, м. безточковості, к. безточковосте

Більше записів