Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість чи стан, коли щось не має точок або позначок у вигляді крапок; відсутність точок.
- (Лінгвістика) –
У поліграфії та лінгвістиці: характеристика шрифту, знаку чи тексту, що виконаний без використання крапок (наприклад, літера “і” без крапки).
- (Техніка) –
У техніці та матеріалознавстві: характеристика поверхні, покриття чи матеріалу, що не має видимих точкових дефектів, вкраплень або плям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безточковість, р. безточковості, д. безточковості, з. безточковість, о. безточковістю, м. безточковості, к. безточковосте