1. Жінка або дівчина, яка не має таланту, обдарування; бездарна особа.
2. (у переносному значенні) Жінка або дівчина, яка не має щастя в житті, нещасна, приречена на страждання; невдаха, бідолаха.
безталанниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |