безталанниця

[bɛztɑlɑnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Жінка або дівчина, яка не має таланту, обдарування; бездарна особа.

  2. (Література) –

    (у переносному значенні) Жінка або дівчина, яка не має щастя в житті, нещасна, приречена на страждання; невдаха, бідолаха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безталанниця, р. безталанниці, д. безталанниці, з. безталанницю, о. безталанницею, м. безталанниці, к. безталаннице

Більше записів