безталанночка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “безталанниця” — жінка або дівчина, яка переживає нещастя, лихо, доля якої склалася нещасливо; нещасна, бідна, пригноблена.

2. У фольклорі (особливо в народних піснях) — традиційне звертання або найменування жінки, що виражає співчуття її важкій долі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Як було глянеш в очиці її тихонькі та благонькі або в личко бліде, замучене, то тільки що не зомліє; така вже безталанночка собі була! У вдови жили ми, як у свої рідні!
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |