Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “безталанниця” — жінка або дівчина, яка переживає нещастя, лихо, доля якої склалася нещасливо; нещасна, бідна, пригноблена.
- (Література) –
У фольклорі (особливо в народних піснях) — традиційне звертання або найменування жінки, що виражає співчуття її важкій долі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безталанночка, р. безталанночки, д. безталанночці, з. безталанночку, о. безталанночкою, м. безталанночці, к. безталанночко